- декантація
- -ї, ж., декантува́ння, -я, с.Спосіб розділення розшаровних суспензій та емульсій, що полягає в обережному зливанні верхнього рідинного шару.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
декантація — декантация, отмучивание decantation, elutriation, desliming *Dekantation, Dekantieren відокремлення рідини від осаду шляхом її зливання, повільно осідаючих дрібних частинок полідисперсної суспензії від швидко осідаючих, більш великих і важких… … Гірничий енциклопедичний словник
декантаційний — а, е. Стос. до декантації … Український тлумачний словник
декантація — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
декантатор — а, ч. Апарат (відстійник, згущувач) для декантації … Український тлумачний словник
декантування — див. декантація … Український тлумачний словник
декантувати — у/ю, у/єш, недок. Здійснювати декантацію … Український тлумачний словник
декантатор — decantator Dekantierapparat, Dekanteur апарат (відстійник, згущувач) для декантації … Гірничий енциклопедичний словник